?

Log in

На вихідних у Львові відбувся інтернет-форум iСamp, і загалом відбувся чудово!

Працівники Форуму видавців і собі відвідали цей захід як учасники. Обмін досвідом - це завжди корисно та цікаво, тож ми не могли не скористатися нагодою. Атмосфера заходу захопила одразу, адже рідко доводиться бувати в такому середовищі, де збирається стільки знавців інтернет-маркетингу, інтернет-технологій та інтернет-журналістики, де всі учасники спілкуються про інтернет, розповідають, що з ним робити і як правильно використовувати.
У тому, що в час стрімкого розвитку інформаційних технологій такі заходи потрібні нашому місту та є надзвичайно актуальними, немає сумніву. Незважаючи на велику популярність інтернету сьогодні, рівень його продуктивного і грамотного використання в житті залишається низьким. Як слушно зауважив під час відкриття форуму директор департаменту «Адміністрація міського голови» Олег Березюк: «Ми повинні поставити сьогодні завдання перед собою не тільки вдосконалити свої навики, але й впровадити інтернет-культуру серед користувачів.  Ми повинні в школах вчити, як правильно використовувати Інтернет, бо у більшості батьків є хибне представлення про Інтернет. Старші думають, що там лише грають ігри та інше. Тому я би дуже просив учасників виробити правила поведінки для користувачів Інтернету, щоб вони могли правильно зорієнтуватися і бути користувачами цього захопливого і потрібного простору. А міська влада зробить все можливе для того, щоб донести усіма можливими способами цю інформацію до користувачів – мешканців нашого міста».

Що ж, маємо надію, що невдовзі так і станеться, й такі події будуть набирати обертів, адже участь у таких заходах завжди змушує активніше мислити, дає поштовх до саморозвитку та самоосвіти.

Принагідно, хочемо порекомендувати два чудові, пов'язані з культурою, проекти, які презентувалися на iCamp - це знаний багатьом з вас http://podcaster.org.ua/ та новий і перспективний http://platfor.ma/.

Думайте, пізнавайте, розвивайтесь! :)

 Перша «маруся», Оксана Блажевська, вирушила на форум 15 вересня, мала відповідальну місію – презентувати літклуб спільно зі стрноґовським . Презентація проходила 16 вересня в кав’ярні «Дім легенд». Оксана та Ілля розповідали всім присутнім, а їх було не мало, чим займається «Маруся», які плани має на два роки. А планів між тим багато! Своє видавництво, митецький центр для сприяння розвитку культури, міжнародна співпраця тощо. Що ж стосується діяльності літклубу, то тут, звичайно, не оминули увагою «Першу літню літературну школу» – освітній проект «Марусі», що реалізовувався в серпні.

На наступний день до Львова прибула ще одна частина «Марусі» – засновник і координатор літклубу Дмитро Стретович та PR-менеджер Анастасія Печериця. Місто зустріло їх сонцем, та ненадовго. Згодом почався дощ. Тікати довелось в культурно-мистецький центр «Дзиґа». Оскільки саме там під патронатом «Марусі» відбувались тандем-читання молодих поетів Юлії-Ванди Мусаковської та Гриця Семенчука. В суботу, 18 вересня, у кав’ярні-книгарні «Кабінет» літклуб провів дискусію на тему «Літературні об’єднання: можливості і перспективи». В дискусії взяли участь представники творчого об’єднання «Літературний вінегрет», літературного клубу «99», літературного об’єднання національного університету ім. Т.Г. Шевченка, мистецької гільдії «Неабищо» та літклубу «Маруся».

Ось так «Маруся» відвідала Форум Видавців, повернувшись до Києва з новими знайомствами, враженнями та новими шанувальниками літклубу.

http://molodi.in.ua/podorozh-marusi-na-forum-vydavtsiv/comment-page-1/#comment-1796
 На сей раз моё участие в замечательном литературном фестивале в рамках Львовского форума издателей проходит (в отличие от прошлого раза) патологически мирно. Сперва в ресторанчике, название которого переводится как «Самая дорогая ресторация Галиции» (в меню ко всем ценам приписан лишний ноль), я чинно и благородно рассказал местной публике о журнале «Воздух» при участии предъявлявших стихотворные вещдоки Бориса Херсонского, Марии Галиной, Аркадия Штыпеля , Анастасии Афанасьевой и Тараса Федирко, затем предварил совместное выступление двух последних речью о добродетельных поэтах (которые не просто занимаются переводом, но ещё и выбирают для этого авторов, достаточно далёких по поэтике от самих себя, — тут, правда, Анастасия Афанасьева мне попеняла, что сегодняшние её стихи совсем не так далеки от постцелановской аскетичной герметики Федирко, как можно было бы думать, держа в голове её более ранние тексты). А на неофициальном открытии фестиваля в большом зале Львовской филармонии на (отнюдь не переименованной) улице Чайковского организаторы предоставили мне возможность заключительного выступления (несколько макабрический характер придавало этой высокой чести то обстоятельство, что предпоследним выступал Игорь Губерман), и я такой весь в белом (не считая шипованных сапог с цепями) с наслаждением огласил стихотворение про целующихся мальчиков, будучи, по-видимому, в ударе (судя по тому, что после этого какие-то достойные люди, не знающие ни слова по-русски, стали меня усиленно звать на некий поэтический фестиваль в Тироле, объясняя, что я у них буду вторым русским гостем в истории после Юлии Беломлинской; сбросил им немецкие переводы — интересно, насколько далеко стороной они меня будут обходить в оставшиеся фестивальные дни). А сразу после меня на сцену вышла совершенно волшебная фолк-рок-группа «ДахаБраха».

Read more...Collapse )
 — Ви, часом, не Чучка? – звернулися до мене на сходах двоє милих дівчаток з книжками у руках.

— На жаль, ні! – посміхнувся я їм, мало не зареготавши вголос від думки, як мене можна переплутати з Павлом Павловичем, який значно більший, ширший, носить вуса і не має косички.

— А шкода! – розцвіли й вони посмішками, оцінюючи мене своїми викличними студентськими погладами.

Read more...Collapse )
 Для тих, хто не знає – Форум видавців у Львові, це така психотерапевтична процедура, коли українське книговидавництво на чотири дні перетворюється з бідного родича у вітчизняних книгарнях на повноцінного учасника та господаря ринку в цій країні.

Тому ті, хто в курсі, можуть далі не читати – їм і так це відомо, а ось для всіх інших хотілося б розповісти детальніше. За чотири дні форуму українські книговидавці отримують від вдячних книгопокупців та книгопошановувачів стільки любові, уваги та чесно заробленого бабла, що їх (і любові і бабла) цілком вистачає для того, аби не згорнути діяльність і протягнути так-сяк рік до наступного форуму, аби знову отримати свою порцію любові та всього іншого.

Read more...Collapse )
 Просимо вибачення в усіх, хто чекає на підсумки 17-го Форум у видавців у Львові. На жаль, ми всі захворіли і остаточно втратили працездатність. Пост-реліз з'явиться на сайті і буде розісланий ЗМІ і учасникам як тільки ми всі одужаємо, про що відразу ж повідомимо.

З повагою, організатори Форуму

Зараз також збираються відгуки про 17 Форум видавців у Львові. І перший відгук від українського письменника Юрія Андруховича: "Цьогорічний форум я пережив якось особливо тепло. Багато зворушливих і просто милих епізодів. Форум стає просто-таки невід'ємною і яскравою компонентою нашого письменницького існування в нашій загалом сірій країні".

Сьогодні, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, на площі Ринок у Львові з’явився «бібліотечний трамвай». Захід проводить Централізована бібліотечна система для дітей за підтримки Львівської міської ради.
Дитяче свято відвідав і міський голова Львова. Андрій Садовий привітав дітей із Всеукраїнським днем бібліотек та урочисто перерізав стрічку з нагоди відкриття руху «бібліотечного трамваю». Під час свята міський голова вручив подяки директору дитячої бібліотеки Валентині Галушко та бібліотекарю Ользі Вархоляк.
Трамвай «Бібліотека +» курсуватиме протягом тижня вулицями міста маршрутом № 2. На час акції всі зупинки, що є на маршруті, будуть «перейменовані» на незвичні бібліо-назви, наприклад, «Бібліотечна цитадель» (зупинка «Головпоштамт»), «Книжковий форпост» (зупинка «Площа Митна»), «Феєрична книгокардія» (зупинка «Медичний університет») та інші.
На зупинках, поряд з якими знаходяться дитячі бібліотеки, трамвай «Бібліотека +» зустрічатимуть найкращі читачі-діти. Зустрічі будуть супроводжуватись різноманітними бібліотечними імпрезами.
Зовнішню рекламу трамваю представлятиме карта дитячих бібліотек міста та яскрава бібліотечна символіка. У салоні буде розміщено рекламні афіші та плакати, що інформуватимуть пасажирів про традиційні та нові бібліотечні послуги, різноманітні інтерактивні акції та конкурси, які відбуваються на теренах дитячих бібліотек Львова. Святковості салону трамваю додадуть влучні та дотепні бібліотечні гасла, придумані самими дітьми-читачами, фотографії «VIP-персон» – гостей бібліотек (відомих письменників, митців та знаних краян).
Під час руху трамваю пасажири дізнаються цікаві відомості про дитячі бібліотеки Львова, ознайомляться з книжковими новинками, почують дитячі віршовані твори про бібліотеки та читання, отримають різноманітні інформаційні матеріали.
Впродовж всієї акції будуть проводитись опитування пасажирів щодо їх читацьких уподобань та користування послугами бібліотек: «Ваше відкриття книги», «Читання - це хобі чи навчання?», «Бібліотека у майбутньому».

Довідка
За останні три роки у дитячі бібліотеки міста закуплено 76 тис. книжок.

Джерело: сайт ЛМР http://www.city-adm.lviv.ua/news/culture/9511-uves-tizhden-u-lvovi-kursuvatime-bibliotechnij-tramvaj

Дорогі бібліотекарі,
з нагоди професійного свята прийміть найщиріші вітання від Форуму видавців!
Книгозбірні - це ті інформаційні, культурні, освітні заклади, що сприяють розбудові громадянського суспільства та роблять значний внесок у культурний розвиток держави. А пізнавати картину світу та діставатись вершин мудрості допомагають бібліотекарі - вірні  збирачі духовних скарбів та провідники у світ нового і непізнаного.
Бажаємо вам, шановні колеги, творчої наснаги, радості, натхнення, процвітання та успіхів у вашій благородній просвітницькій праці! І, звичайно, хочеться побажати якнайбільше нових надходжень та вдячних читачів!

Фото з Форуму!

Минув майже тиждень від закінчення 17 Форуму видавців у Львові. Цьогорічний Форум був дуже насиченим, тому і підсумки його підготувати організатори намагаються якнайретельніше. Найближчим часом шукайте на сайті підсумки з конкретними даними. 

А тепер нарешті можна проглянути ФОТО з багатьох заходів Форуму впродовж 15-19 вересня!

Відео незабаром...

16 вересня, на відкритті 17 Форуму Видавців у Львові, у львівському театрі опери та балету ім..С. Крушельницької було оголошено лауреатів  конкурсу «Найкраща книга Форуму»-2010. Нагадаємо, що на конкурс було представлено 354 книжок-учасників від 65 видавництв. Призовий фонд конкурсу - 50 тисяч гривень.
Володар Ґран-прі конкурсу - книжка видавництва Апріорі авторів Галини Тихобаєвої, Ірини Криворучки "Соломія Крушельницька. Міста і слава". Вітаємо!

Читати даліCollapse )

Каталог учасників 17 Форуму видавців вже остаточно готовий і тепер кожен охочий може завантажити його з нашого сайту у розділі ФОРУМ-2010 -> Каталог учасників.

Каталог учасників 17 Форуму видавців у Львові містить:

 

  • назву/ім'я учасника
  • порядковий номер стенду на книжковій ярмарці
  • контактну інформацію учаника

Загальна кількість учасників: 790

Країни та міста, що представлені на 17 Форумі видавців у Львові

Україна:  АР Крим, Вінниця, Дніпродзержинськ, Дніпродзержинськ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ та Івано-Франківська область, Київ та Київська область, Кривий Ріг, Луцьк, Львів та Львівська область, Одеса, Олександрія Кіровоградської області, Миколаїв, Полтава і Полтавська область, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Хмельницький і Хмельницька область, Чернігів, Чернівці. 
Польща: Варшава, Краків, Вроцлав
Росія: Москва, Санкт-Петербург

Одним зі спеціальних гостей Форуму є представник Європейського Парламенту, відомий литовський філософ, політолог і суспільний діяч Леонідас Донскіс. На Форумі автор презентує український переклад своєї книжки та візьме участь у відкритій дискусії "Толерантність: Дилеми самоідентифікації в Україні та пострадянських країнах в ХХІ столітті".

Біо автора:

Леонідас Донскіс народився 13 серпня 1962 року в місті Клайпеда, Литва. З 7 червня 2009 року - член Європейського Парламенту.  Опублікував двадцять три книжки, десять з яких англійською мовою. Поле його наукових зацікавлень окреслюється політичною теорією, історією ідей, філософією культури.

Автор низки книжок, таких як «Проблемна ідентичність і сучасний світ» , «Влада і уява: Дослідження в області політики та літератури», «Форми ненависті: Проблемна уява в сучасній філософії і літературі» та інші. 

Дізнайтесь додаткову інформацію про гостя Форуму тут.

Також на нашому сайті Ви можете скачати есе Леоніда Донскіса "Роздуми про Толерантність".

Виставка «Паперове перевтілення»

Виставка працює: 16 вересня - 1 жовтня

Публічне відкриття, знайомство з майстрами й святкування 1-го дня народження сайту «Читомо» відбудеться 18 вересня о 16.00. 

Місце проведення: Благодійний фонд збереження архітектурних пам’яток м. Львів. 

Організатори: 

Оксана Хмельовська, Ірина Батуревич 
chytomo@gmail.com

 Кажуть, друкована книжка помирає і її дедалі більше витісняють електронні забаганки та новітні мас-медіа. Як би там не було, але про такий хід подій мріють усі дерева нашої планети. З кожним роком електронне читання стає все зручнішим, кориснішим і мотиваційно зрозумілим. Як і те, що папір перетворюється на бездоганний і справді чистий матеріал для безмежної уяви митця.

У країнах зарубіжжя вже давно цікавляться різноманітними техніками виготовлення паперу, паперових скульптур, картин, витинанок, аплікацій. З 16 вересня по 1 жовтня Україна долучиться до світової спільноти шанувальників цього мистецтва. Найяскравіші майстри з усієї України зустрінуться під час 17 Міжнародного «Форуму видавців у Львові» на виняткову для України виставку паперової скульптури та мистецтва книги «Паперове перевтілення», аби довести: друкована книга жива, вона стає будівельним матеріалом для духовного та естетичного перевтілення.

Мета заходу – познайомити українців із найкращими зразками національного паперового мистецтва і самобутніми його творцями, а також навчити усіх бажаючих створювати листково-картково-книжкову красу в домашніх умовах. Для цього у перші дні виставки планується провести ряд майстер-класів, на яких відомі митці навчатимуть робити листівки, функціональні й красиві закладки для книжок, аплікації, витинанки й книжкові подарунки.

«Цілий рік ми знайомили наших читачів із найкращими зразками книжкового мистецтва, арткнигами, паперовими скульптурами й витинанками, розповідали про їхній творців і подібні виставки закордоном, – діляться організатори події й редактори культурно-видавничого проекту «Читомо» Ірина Батуревич й Оксана Хмельовська. – «Виставка «Паперове перевтілення» – це український внесок у світове захоплення папером, це сучасне стильне мистецтво й доказ того, що друкована книжка не помирає. Вона просто перевтілюється». 

     

Учасники:

Олена Тихонюк – київська художниця, ілюстратор збірки вибраних творів Б.-І. Антонича “Велика гармонія”, використовує в ілюструванні пластичні можливості витинанки.  Крім того, дівчина до витинкарства підходить науково – у її «вченському» портфелі чимало робіт на цю тему: “Витинанка Східного поділля”, “Витинанка в оформленні книги”, “Витинанка в освітньому процесі”, “Композиційні трансформації”, “Шляхи розвитку сучасної витинанки”.

Роботи: http://www.chytomo.com/rozdil/epichnyy-heroy/yakscho-dyvytys-to-vzhyvu-yakscho-vydavaty-ekstrayakisno.html

Ася Гонца – черкаська майстриня витворів із паперу, учасниця незліченних виставок, симпозіумів, міжнародних фестивалів, власниця другого місця на міжнародному конкурсі «Український тиждень мистецтв». Також вона навчає своїх вихованців мистецтву паперу.

Роботи: http://www.chytomo.com/rozdil/epichnyy-heroy/asya-hontsa-zakhoplennya-paperom-kozhen-den-i-hodynu.html

Ліля Тєптяєва – художниця-ілюстраторка дитячих книжок із Коломиї, використовує техніку аплікації, проводить численні майстер-класи й пише про книговидавництво. Спеціально для нашої виставки створила нові аплікаційні роботи.

Роботи: http://www.chytomo.com/rozdil/epichnyy-heroy/avtorska-aplikatsiya-yaka-duzhe-khoche-vydavatys-v-dytyachiy-knyzhtsi-lili-tyeptyayevoyi.html

Олена Турянська – майстриня зі Львова. Навчалась у Львівському Державному Коледжі Прикладного та Декоративного Мистецтва, у Львівській Академії Мистецтв. Диплом отримала на факультеті інтер'єру та дизайну. Учасниця багатьох міжнародних виставок у Німеччині, Польщі, Росії, Австрії, США. Про неї читаємо за посиланням: http://www.primusart.com.ua/viewart.php?id=14

Дарія Альошкіна – скульптор та витинанкар. Творить з каменю, дерева, металу, кераміки, паперу. Темами для творчості найчастіше обирає жінку у різних її проявах. А ось тема кохання для Дарини є найцентральнішою у всіх видах мистецтва. З її роботами можна ознайомитись за посиланням: http://rukotvory.com.ua/dariya-aloshkina/

Тереза Барабаш – львівська художниця, організаторка багатьох перфоменсів і мистецьких виставок. Про розмах її робіт можна говорити, побувавши на акції «Аплікація духу. Трансміфічні проекції».

 Литва на Форумі видавців буде предсталена не лише двома талановитими письменниками, відомим філософом Леонідасом Доскісом, а ще й двома чудовими виставками: виставкою малюнків Еймантаса Лудавічюса «Територія» та візуальною розповіддю про історію опери XVII ст. у Вільнюсі.

В цьому повідомленні ми розкажемо про литовських письменників-учасників Пятого міжнародного літературного фестивалю та про виставки малюнків та моделі Оперного театру Вільнюса.

Read more...Collapse )
 Відомий російський соціолог та перекладач Боріс Дубін відвідає 17 Форум видавців у Львові, щоб взяти участь у заходах Бізнес-форуму, дискусіях і круглих столах, зокрема в дискусії "Толерантність: Дилеми самоідентифікації в Україні та пострадянських країнах в ХХІ столітті".

Біо автора:

Боріс Дубін (31грудня 1946р., Москва) – російський соціолог, перекладач англомовної, французької, іспанської, латиноамериканської, польської літератури, викладач соціології культури в Інституті європейських культур РДГУ і Московській вищій школі соціальних і економічних найк, керівник відділу соціально-політичних досліджень Аналітичного центру Юрія Левади («Левада-Центр»), заступник головного редактора журналу «Вісник суспільної думки» (те і інше з 2006 року).

З 1970 року співпрацював з видавництвом «Художественная литература», пізніше «Прогресс» і «Радуга». Перші опубліковані переклади – декілька віршів Т. Готьє (1972р.). Великі переклади – іспанська пісенна лірика Середньовіччя і Відродження, поезія золотого віку (Сан-Хуан де ла Крус, Л. де Леон, Боскан, Кальдерон, Гонгора та ін.), вірші і проза Аполлінера, Ендре Аді, Антоніо Мачадо,Луиса Сернуды, Висенте Алейксандре, Борхеса, Октавио Паса, Сесара Вальехо, Фелисберто Ернандеса, Хосе Лесами Ліми, Сінтіо Вітьєра,Сальвадора Еспріу, Фернандо Пессоа, есеїстика Ханни Арендт, Сюзен Зонтаг, Ісайї Берліна, Беккета, Моріса Бланшо, Еміля Чорана, Анрі Мішо, Мішеля Серра, Бонфуа, Жакоте, Жака Дюпена, Мішеля Дегі, Марії Самбрано, Хосе Ортегі-і-Гассета, Хуліо Кортасара, Джорджо Агамбена та ін. Перекладав таких польських авторів, як Кшиштоф Бачинський, Чеслов Мілош, Януш Шубер, Еугеніуш Ткачишин-Дицкій. Уклав і переклав антологію «Простір іншими словами: Французькі поети ХХ століття про образ в мистецтві» (СПб: Изд-во Ивана Лимбаха, 2005).

Публікує статті про найновішу закордонну словесність і про сучану російську поезію.

Лауреат низки премій за есеїстику і переклади. Кавалер Ордену заслуг (Франція, 2008).

Більше інформації про гостя Форуму видавців Ви можете знайти у розділі Спеціальні гості -> Боріс Дубін
 Є низка причин, чому відвідувачі літературного фестивалю в Україні завжди радо вітають польських авторів. По-перше, кількість перекладів польських письменників українською зростає, тож український читач має змогу постійно знайомитись з новою польською прозою. По-друге, кількість людей, що володіють польською не зменшуються а отже слухачі і читачі завжди можуть легко порозумітися на літературних вечорах. По-третє, зазвичай польські гості ЛітФесту вже популярні в Польщі і Україні, тож нерідко зустрічі з польськими авторами є очікуваними. І звичайно, в поляків завжди хороше почуття гумору. Тому Форум видавців запрошує на Літературний фестиваль з кожним роком більше.

Нижче Ви можете ознайомитись з біографіями польських авторів П’ятого міжнародного літературного фестивалю. Програму заходів, у яку включені всі автори, можна буде скачати на сайті вже з 1-го вересня.


Зофія Балдиґа (Zofia Baldyga)

Народилася 1987 року у Варшаві. Авторка збірок «Passe-partout» (2006) та «Współgłoski» (2010). Співавторка поетично-музичного проекту «Електролірика». Студентка західної та південної славістики Варшавського університету. Її вірші було перекладено чеською, шведською та українською мовами. Веде авторську сторінку в рамках проекту www.literackie.pl.

Кшиштоф Варґа (Krzysztof Varga)

Народився 1968 року. Сучасний польський прозаїк та журналіст. Працює редактором у відділі культури «Ґазети Виборчої», мешкає у Варшаві. До його доробку належать романи «Хлопці не плачуть» (1996), «Смертельність» (1998), «Текіла» (2001), «Кароліна» (2003), «Надгробок з ластрико» (2007), «Алея незалежності» (2010), збірка есеїстики «Більдунґсроман» та ін.

У 2009 році книга есе «Гуляш із Турула» здобула приз читацьких симпатій на найпрестижнішому польському літературному конкурсі «Nike». У 2010 р. ця книга вийшла українською мовою у видавництві «Темпора».

Лєшек Енґелькінґ (Leszek Engelking)

Польський поет, новеліст, перекладач, літературний критик, літературознавець. Народився 1955 року в Битомі, від 1970-го мешкає у Брвінуві під Варшавою. Автор поетичних збірок «Автобус до готелю Цитера» (1979), «Хоку власні й чужі» (1991), «Майстиня каліграфії та інші вірші» (1994), «Дім п’ятий» (1997), книги вибраних і нових поезій «Та інші вірші» (2000). У 2007 році вийшла прозова книга «Щастя та інша проза». Вибрані вірші Л. Енґелькінґа побачили світ окремою книгою в українському перекладі В. Дмитрука («Від цього не вмирають», Львів, 1997). Виходили окремі видання також у чеських, словацьких та іспанських перекладах. Крім того, вірші та оповідання перекладалися англійською, білоруською, литовською, німецькою, російською, сербською мовами.

Л. Енґелькінґ упорядкував і переклав кілька антологій: антологію британської та американської поезії «Острови на озері» (1988), антологію «Око за зуб. Троє сучасних словацьких поетів» (2006) та об’ємну антологію чеської поезії «Мазь проти поезії» (2008). Ще перекладає з української (зокрема, вірші Ліни Костенко та Ірини Жиленко), російської, білоруської, іспанської. Автор літературознавчих досліджень, присвячених чеській поезії ХХ століття, творчості В. Набокова та ін.

Щепан Копит (Szczepan Kopyt)

Поет і музикант. Народився 1983 року у Вроцлаві. Автор книг поезії «Yass» (2005), «можеш почуватися в безпеці» (2006) та «sale sale sale»(2009). Разом із гуртом «Yazzbot Mazut» записав альбоми «В пустелі і в пущі» (2008) та «Мазут Мазут» (2010).

Марек Краєвський (Marek Krajewski)

Народився 1966 року. Найвідоміший польський автор ретро-детективів, перекладених на більшість європейських мов. По мамі, Цецилії Наконечній, яка народилася в с. Острожець на Львівщині, має українське коріння. Палкий шанувальник української кухні та горілки. Улюблені міста – Вроцлав і Львів.

Українською мовою в перекладах Божени Антоняк побачили світ обидві книжки із львівського циклу – «Голова Мінотавра» та «Еринії» та більшість книжок із бреславського – «Кінець світу в Бреслау», «Смерть у Бреслау», «Привиди в місті Бреслау».

Зигмунт Мілошевський (Zygmunt Miłoszewski)

Народився 1976 року. Польський прозаїк, журналіст. Дебютував у 2004 оповіданням «Історія гаманця», у 2005 видав трилер «Домофон», дія якого відбувається в сучасній Варшаві. За цей роман Мілошевського названо польським Стівеном Кінгом. Роман «Уплутаність» (2007) відзначено «Премією Великого калібру» за найкращий польський детектив 2007 року. Обидва романи екранізовано. Видав також повість-казку для дітей «Зміїні гори» (2006; українське видання 2010). Книжки перекладено українською, англійською, німецькою, голандською, чеською мовами.

Аґнєшка Мірахіна (Agnieszka Mirahina)

Випускниця російської та польської філології у Варшавському університеті. Тепер мешкає у Вроцлаві, де продовжує студії з польської філології. Видала добірку «Всі радіостанції радянського союзу» (2008) і дебютантську збірку «Радіовидіння» (2009).

Йоанна Павлюськевіч (Joanna Pawluśkiewicz)

Народилась 1975 року. Польська письменниця, сценаристка, кінопродюсер. Авторка книг прози «Прибиральниця» та «Телесеріал» (обидві вийшли у краківському видавництві «Ha!Art»). Співавторка проекту «Нові міські легенди», редакторка книг, які виходять у рамках проекту. Стипендіат польського Міністерства культури та товариства «Вілла Деціуша» (Краків). Співпрацює з польсько-німецько-українським часописом «Радар», брала участь у літературних фестивалях у Лондоні, Вроцлаві, Ляйпціґу. Одна з керівників фундації «Мома Фільм» та клубу «Бомба».

Бартош Садульський (Bartosz Sadulski)

(нар. 1986) – поет, книжковий рецензент, редактор часописів «Одра», «Ред.». 2009 року вийшов його поетичний аркуш «Товари тваринного походження». Його вірші ввійшли до антології «Ловитва. Поетичні дебюти 2010». Готує до видання поетичну книгу «Позиції». Вивчає польську філологію у Вроцлавському університеті.

Катажина Совуля (Katarzyna Sowula)

Народилася 1977 року. Дебютувала романом «Фототерапія» (Czarne, 2004). Збірку оповідань «Нуль вісімсот» (Czarne, 2007) було видано також у Німеччині, а 2011 року вона побачить світ в Угорщині.

Оповідання «Нуль вісімсот» було надруковано в корейській антології «Європа. Захопливі історії» (Minumsa, 2009). Окремі тексти було перекладено норвезькою, українською та словенською мовами. Була стипендисткою Akademie Schloss Solitude (Німеччина, 2008/2009). Недавно виявила, що велику радість їй приносить писати для дітей та молоді.

Маріуш Щиґел (Mariusz Szczygiel)

Народився 1966 року в Злоториї в Нижній Силезії. Випускник Відділення Журналістики Варшавського університету. Почав працювати одразу після отримання атестату зрілості в молодіжному тижневику „Na przełaj”. Від 1990 року працює в «Ґазеті Виборчій», де від 2004 року є редактором репортерського додатку «Великий Формат» («Duży Format»). Був ведучим першого ток-шоу «На кожну тему» на TV Polsat (1995–2001). Є співзасновником Інституту Репортажу та Книгарні Репортерів «Кипіння світу» (Wrzenie świata). Видав чотири репортерські книжки: «Неділя, що сталася в середу» (1996), «Ґоттленд» (2006), антологію «20. 20 років нової Польщі в репортажах за Маріушем Щиґлом» (2009), «Примхочка. Дамські історії». У жовтні 2010 року вийде його нова книжка репортажів про Чехію.

Книжку «Ґоттленд» було перекладено десятьма мовами. У Польщі автор отримав за неї п’ять премій, поміж яких «Ніке читачів 2006», у Франції – «Prix Amphi 2009» – літературну премію Університету в Лілль за найкращу іноземну книжку, видану у Франції 2008 року, а також «European Book Prize» – премію Європейського Союзу за найкращу європейську книжку року, Брюссель 2009. У Чехії за пропаґування чеської культури автора нагородили премією Міністра Закордонних Справ «Gratias Agit» (2009). Маріуш Щиґел живе у Варшаві, але духом – як говорить – у Празі.

2010 року «Ґоттленд» побачив світ в Україні, у видавництві «Грані-Т».
Форум видавців вже готується до проведення 6 Міжнародного літературного фестивалю у 2011 році. Адже потрібно вибрати для українського читача найактуальнішу світову літературу. Для цього ми відвідали Единбурзький міжнародний літературний фестиваль. Про події та гостей фестивалю розповіла представниця Форуму Галя Шиян.

                                                              

«Літературний фестиваль у Единбурзі зібрав сотні легендарних письменників та мислителів, серед яких чотири Нобелівських лауреати і чотири лауреати Букерівської премії, а також сорок дебютантів (котрі мають потенціал отримати ці нагороди в майбутньому).

Щодня відбувалось безліч літературних читань, дебатів і дискусій котрі допомагали слухачам і учасникам розібратись у тих викликах, які кидає їм сучасний світ від складних економічних питань до стосунків. Окрема програма для дітей - це сплеск вражень і уяви котрі стимулюють читачів різних вікових груп. Письменники і читачі провели 17 днів у тісному спілкуванні сповненому розваг, дискусій і натхнення. 

П’ятдесят провідних авторів з усього світу було залучено до проекту, котрий полягав у написанні оповідань та ессе на тему «Деінде». Серед них і автори котрі пишуть для дорослих (Аласдер Грей, Алі Сміт, А.Л. Кенеді, Алан Ворнер, Родді Дойл, Емі Блум і Девід Ван) і ті котрі пишуть для дітей та підлітків (Міхаел Морпуго, Енді Стентон, Девід Алмонд і Марго Ланаган). Багато з них взяли участь у читаннях та дискусіях. 

Протягом 2010-2011 їхні роботи можна буде читати і слухати на сайті фестивалю http://www.edbookfest.co.uk/writers/new-writing

Буккейс від Британської Ради допоміг не розгубитись у шаленому різноманітті фестивалю і для своїх делегатів із усього світу обрав найталановитіших авторів і найцікавіші заходи. Програма була розроблена за підтримки фонду «Творча Шотландія» і надала широкій міжнародній аудиторії  доступ до найкращої сучасної Британської літератури. Метою заходів було (і є) започаткування і підтримування тривалої співпраці в галузі культури. Спеціальний фонд передбачений для проведення заходів у країнах делегатів натхненних своїм досвідом в Единбурзі. 

Програма зібрала разом талановитих дебютантів (Надіфа Мохамед, Кай Міллер, Алекс Престон), і таких зірок сучасної Британської літератури, як А.С. Байят, Дженіс Галловей, Деніс Міна, Ян Ранкін, Овен Шірз, Ніл Мухер’ї, Камілі Шамсі, Девід Мітчел, Алан Ворнер, а також лаурета Букерівської премії ДіБіСі П’єра котрий представляв свою нову книжку «Відбій в Країні Див» (“Lights Out in Wonderland”) офіційний реліз якої в Лондоні очікується за два тижні. http://www.youtube.com/watch?v=KaTZkj6u9y8

У дискусіях про розвиток літератури брали участь такі фігури, як міністр культури Шотландії Фіона Хіслоп. 

Після серйозних заходів протягом дня вечори продовжувались в розслабленій атмосфері читань, музики і спілкування під віскі. 

Також делегати мали змогу ознайомитись із провідними організаціями дотичними до літератури на ланчах у Національній Бібліотеці, Шотланській Бібліотеці Поезії та Мерії Единбурга. Насичене спілкування протягом чотирьох днів дало змогу кожному учаснику почерпнути нові ідеї та налагодити безцінні контакти для розвитку літературного процесу в контексті своєї країни».

           

 

Star Guest Форуму видавців не лише фізик, хімік, інформатик і економіст, а й один з найпопулярніших письменників сучасної Польщі. І до Львова він приїде звісно презентувати свої книжки.

Біо автора:

Януш Леон Вишне́вський (Janusz Leon Wiśniewski; нар. 18 серпня 1954, Торунь) — один із найпопулярніших письменників сучасної Польщі. Письменник і науковець, магістр фізики, магістр економіки, доктор інформатики, доктор хімічних наук. Проживає у Франкфурті-на-Майні, займається молекулярною біологією. Дебютував у літературі романом «Самотність у мережі» (у Польщі роман вийшов у вересні 2001 року). Книга оповідає історію віртуального кохання. За мотивами книги знято однойменний фільм «Самотність у мережі» у 2006 році, в якому сам пан Януш знявся у епізодичній ролі. Театр „Балтійський дім” у Петербурзі адаптував та поставив виставу на основі „Самотності у мережі”, прем’єра якої відбулася 20 лютого 2009 року. 

 

Бібліографія:

- С@мотність у мережі /S@motność w Sieci (2001)
- Мартина /Martyna (2003)
- Коханка/ «Zespoły napięć» (2002)
- Повторення долі/«Los powtórzony» (2004)
- Чи чоловіки потрібні світу? /«Czy mężczyźni są światu potrzebni?» (2007)
- Постіль (2008)
- Молекули емоцій /«Molekuły emocji» (2008)
- Сцени з життя за стіною/«Sceny z życia za ścianą» (2008)
- Інтимна теорія відносності / «Intymna teoria względności» (2009)
- 188 дней и ночей / «188 dni i nocy» (2009)
- Марцелинка. В поисках самого главного / «W poszukiwaniu         Najważniejszego: bajka trochę naukowa» (2009)
- Бикини /«Bikini» (2009)
- Між рядків / «Między wierszami» (2009)
- Аритмія почуттів (2010)

Персональний сайт: http://www.wisniewski.net

Дізнайтесь розклад заходів за участі Януша Леона Вишневського та його розгорнуту біографію тут.

Отримайте інформацію про всіх спеціальних і почесних гостей 17 Форуму видавців у Львові у меню Спеціальні  гості.

 У П'ятому міжнародному літературному фестивалі візьме участь чотири каталонці, один з яких українець - Андрій Антоновський. Саме він налагоджує звязки між літераторами України та Каталонії.

Окрім літератури каталонські автори привезуть на Форум видавців фотоекспозицію "Визначні місця і протиріччя". Мова не йде про пейзажну фотографію, серію світлин далекої та екзотичної каталонської землі, Барселони та навколо, скоріше про різновид особистого щоденника маршрутів та зв’язків людей з навколишнім, фізичні перепони, міську обстановку, не ідентифіковані організми, пішоходів та тварин, деяких художників та письменників... Всі світлини експозиції були зроблені за допомогою аналогової камери чи мобільного телефону. Місце проведення виставки скоро дізнайтеся в програмі.

Біографії авторів:

Анна Аґілар-Амат
(Anna Aguilar-Amat)

Вивчала філологію у Автономному університеті Барселони (АуБ) де захистила докторську з Лінгвистики у 1993 році. Відтоді постійно працює у царині академічних досліджень з Lingüística Computacional, лексикосемантики та термінології. На даний час є викладачем на Факультеті перекладу АуБ де викладає Прикладну термінологію в пееркладі та засоби автоматичного перекладу. Є автором двох книг з інформатики а також безлічі статей з гуманітарних наук. Серед поетичних збірок варто відзначити Coses Petites (Малі речі 2000, разом з Франсеском Парсерісасом) Petrolier (Танкер Валенсія, 2003, премія Jocs Florals de Barcelona), Trànsit entre dos vols (Рух між двома рейсами Барселона, 2001, премія імені Карлеса Ріби), і Música i escorbut (Музика та цинга Барселона, 2002, премія імені Марії Торрес), перекладена македонською (Скоп'є, 2006), а також Jocs de l’Oca (Настільна гра Гусак Bellaterra, 2006). З 2003 року є президентом QUARKpoetry ( поетична студія автономного університету) та у 2006 році засновує поетичну серію Refraccions (Рефракції) у Видавничій службі Автономного університету Барселони звійдки побачили світ дев'ять експериментальних збірок. Серед цієї колекції визначаються книги Europa és una dona (Європа є жінкою) (сучасні європейські поетеси) та Quàntiques, 10 poetes joves en diferencial femení. (Квантові, 10 молодих поетів жіночого різновиду.) Також друкувалася у поетичних збірках Generacions (Покоління Vic: Eumo, 2001), Sol de Sal. La nueva poesía catalana (Сонце солі. Нова каталонська поезія. Барселона, 2001, іспанською мовою), 48 poètes catalans pour le XXIe siècle.(48 каталонських поетів XXIому століттю Квебек, 2005), Anna Crowe Translates Anna Aguilar-Amat (Анна Кроу перекладає Анну Агілар Амат Інвернес, 2003) і New European Poets (Нові європейські поети Міннесота, 2008), а також у кількох літературних журналах Країни Басків, Мадриду, Шотландії, Корсики, Сицилії, Словенії та Фінляндії.

Андрій Антоновський

Народився 1973 року у Хмельницькому. Поет, перекладач, художник , перформер. З 2001 року живе та працює в Барселоні де є активним діячем у каталонським арт- та літпроцесі, публікує свої вірші та переклади у різних періодичних виданнях таких як «Барселона Ревю» (Barcelona Rewiev), «Через Капелюх» (Pèl capell), «Іґуасу» (Iguazu), а також у поетичних збірках «Вагітні слова» (Paraules prenyades) та «Боуезія» (Bouesia), «Те що всередині» (Allò de dintre) та інших, постійний учасник багатьох поетичних та полідисциплінарних фестивалів серед яких варто відзначити «Поепера» (Poepera), «Боуезія» (Bouesia) та «Барселона Поезія» (Barcelona Poesia), «Ґрек» (GREC) . Спільно з тернопільським поетом Юрієм Завадським є автором книги експериментальних поезій «РОТВРОТ» (2010, видавництво «Крок», Тернопіль). Починаючи з 2002 року разом з американсько-каталонською перекладачкою Каталіною Джіроною утворює творчий тандем із якою переклав каталонською мовою твори класиків та сучасних українських авторів серед яких варто згадати переклади віршів Тараса Шевченко, Левка Боровиковського, Івана Франка та Лесі Українки, також Павла Тичину з збіркою «Замість сонетів і октав», Богдана – Ігоря Антонича з книгою поезій «Ротації», поезії Михайля Семенка, Ліни Костенко, Юрія Андруховича та Сергія Жадана, Галини Крук, Юрія Завадського, п’єсу Леся Подерв’янського «Казка про ріпку», з російської перекладав на каталонську вірші В. Хлєбнікова та Олексія Кручьоних, з каталонської на українську таких авторів як Естер Шарґай, Енрік Казасес, Бланка Люм Відаль та Карлес Ак Мор, Тоні Клапес, Монтсеррат Абельо, Понс Понс, Блай Бонет, Анна Аґілар Амат, Нурія Мартінес Верніс, Франсеск Джелонк та інших. Разом з Каталіною Джіроною є популяризатором проекту встановлення культурного мосту між Україною та Каталонією.

Франсеск Джелонк
(Francesc Gelonch)

Письменник і недисциплінований митець (раніше це називалося міждісциплінарний чи навіть багатодисциплінарний). Народився в Лєйді в 1974 році, мешкав в селі Жюнеда до свого переїзду до Барселони 1995 році. Працював в сферах кіновиробництва, графічного дизайну, фотографії усіх видів, як комісар різних аудіовізуальних заходів, показів та фестивалів. Але основним напрямком праці в першу чергу була усна поезія, часто у музичному супроводі. Брав участь у фестивалі «Кінзена Поетіка» (Kinzena Poètika) у Вілафранка-дель-Пенедес у 2004, 2005 i 2007 роках, Поетичному Фестивалі у Сант Куґаті у 2006 році, в Барселонському Тижні Поезії у 2005, 2006 i 2007 рр., поетичному фестивалі у Прат-де-Льобреґат «Поети на терасі вілли Мунтадас» у 2005 році, «Енсеуада» у Лєйді 2005, 2006 i 2008 рр., Боуезія 2005, 2006 i 2007 рр., Поепера 2007 р. Як перформер брав участь у циклі «Кіно Лєтризм» (MАСВА, 2006 р.), займався фотографією (декілька виставок та мультімедійних проектів) та експериментальним кіно («Фарбований папір,№ 3». Учасник творчих угруповань, зокрема «Аґенства» та «Пелотон» (фестиваль BAC 2003 р.). Займається перекладацькою діяльністю. В даний час закінчує перекладати антологію сучасної румунської поезії для видавництва «LaBreu Edicions».

Нурія Мартінес-Верніс
(Núria Martínez-Vernis)

Поетеса та культурна активістка, народилась у Барселоні в грудні 1976 року. Згідно з її власними словами, Нурія є поеткою за покликом та через одержимість. Приймала участь у багатьох поетичних читаннях, публікує свої твори в різних літературних журналах та веб сторінках. Є співорганізатором багатьох поетичних заходів малого формату. Авторка наступних поетичниз збірок «Акробат також не вийде/буде неушкодженим» (La Magrana, 2000, премія Амадея Олєра 2000, премія пам’яті Анни Додас 2001), i «Скільки брехні коїть одна проста правда» (Барселона: Proa, 2004, премія Віла-де-Валірана – Жозепа Марії Лопеса-Піко у 2003); незабаром вийдуть з друку книга поезій «Перебіжчиця» та малий драматичний твір «Нуль». Твори поетки також друкувалися в антологіях «Двадцять одна поетка для двадцять першого сторіччя» (Майорка: Культурний центр capaltard, 2001), «Паралельні Голоси. Від Ліньо до Тауля. Каталонські та астурійські поети. (Барселона: REMA12 / Інститут каталонської словесності, 2005) i Поетаріум: Сучасна каталонська поезія (Інститут Рамона Люля, 2009, книга та DVD). Розуміє поезію як «власну боротьбу перед життям що фехтує характер i пригоду життєстверджуючого виснаження що стає буденністю. Поезія є манерою розуміння та життя дзиґи»
 Якщо Ви раптом ще не дізналися зі всіх соцмереж цю новину, то ось Вам: ВЕЧІР ПРИСВЯЧЕНИЙ ТВОРЧОСТІ АНТОНИЧА І ЧУБАЯ!
Родзинки, козирі і т.ін. цього вечора у підбірці презентованих творів поетів, виключно позашкільній програмі і слава Богу, шо в нас роблять такі вечори.
Тож в рамках Форуму видавців 

ХХ ВІК. Богдан-Ігор Антонич. Грицько Чубай
18 вересня 2010р., субота
19-00
Національному Академічному Українському Драматичному театрі ім. М. Заньковецько
продаж квитків (від 24 серпня):
галерея «Дзиґа», вул. Вірменська, 35 (на рецепції)
замовлення за тел. 297-56-12


У вечорі беруть участь:
«Дивні»
«Файно»
«ShockolaD»
Олег Лишега
Іван Малкович
Віктор Неборак
Ігор Калинець
Квартет «Віртуози Львова»
Хорова капела «Дударик»
ВІКТОР МОРОЗОВ
ВАСИЛЬ ЖДАНКІН
ТАРАС ЧУБАЙ та «ПЛАЧ ЄРЕМІЇ»


Завжди вражає доля митців, які померли молодими. Антонич, Івасюк, Чубай… Ці троє творять особливі культурні міфи Львова, а їхня рання смерть додає цим міфам чогось трансцендентного…

Найголовнішою метою ще раз нагадати про поезію та життя геніальних письменників сучасності та якомога ближче та краще познайомити сучасну молодь з творчістю великих поетів Богдана-Ігоря Антонича та Грицька Чубая. Нажаль, ми знаємо зі шкільних парт лишень те, що нам нав’язувала шкільна чи університетська програма, але ми ніколи не заглиблювалися у те, чому саме так писав поет і чим саме він захоплювався і чим жив, що саме «створило» Антонича та Чубая? Про це ми спробуємо дізнатися під час цього проекту.

Ціллю проекту є зібрання коштів та видання величезної книги про життя та творчість Грицька Чубая: біографічні тексти та фотографії, рукописи автора. Також переклади віршів на англійську, білоруську, іспанську, російську та польську мови.


Детальна інформація: www.dzyga.com www.chubay.ridne.net

Контакт для преси: (050) 315-16-07 solochubay@gmail.com

Соломія Чубай – організатор вечора

Останній місяць

November 2010
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Теги

Останні теми

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com